Консультує завідувач сектору Краснопільського бюро правової допомоги
Перш ніж розглянути це питання необхідно зазначити, що серед документів, які підтверджують право власності, розповсюджені документи, які видані на житло, нежитлові об’єкти, землю, майновий пай ( тобто нерухомість) та на транспортний засіб.
Серед переліку правовстановлюючих документів на нерухомість є :
1. Договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.
2. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, що видається нотаріусом.
3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом.
4. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом.
5. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, видане нотаріусом.
6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.
7. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду.
8. Свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, видане консульською установою України.
9. Договір відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, укладений шляхом проведення цільового біржового чи позабіржового аукціону з метою погашення податкового зобов’язання.
10. Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
11. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
12. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.
13. Дублікат правовстановлювального документа, виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом.
14. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, що видається Фондом державного майна.
15. Свідоцтво про право власності, видане Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об’єкти суб’єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
16. Державний акт на землю.
17. Свідоцтво про право власності на майновий пай та інші.
Зазначені правовстановлюючі документи постійно видозмінювались на підставі прийнятих змін в законодавстві.
Що стосується таких документів на право власності на нерухомість, то суттєві зміни в законодавстві відбулися після 01 січня 2013 року, коли запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
А тому, в залежності від того, які саме були втрачені ( пошкоджені чи знищені) правовстановлюючі документи, залежить і подальший порядок їх відновлення.
За загальним правилом, лише суб’єкт, що видавав документ, може видати його дублікат.
Для того, щоб його отримати необхідно подати письмову заяву до відповідного органу особисто або через представника за дорученням. Подати заяву на отримання копії заявник може особисто.
Загалом, якщо у Вас втрачений чи знищений правовстановлюючий документ, в першу чергу слід звернутися з відповідною заявою до поліції та повідомити в друкованому засобі інформації про таку подію, зазначивши, який саме документ втрачено, знищено, ким видавався, коли видавався, серія та номер, та кому був виданий.
А далі діяти в наступний спосіб.
Статтею 53 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання. Дублікати втрачених заповітів та довіреностей підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі, Єдиному реєстрі довіреностей. Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність. У разі відсутності інформація щодо особи, яка видавала документ, необхідну інформацію можна отримати, зробивши інформаційну довідку (при наявності електронного цифрового підпису для входу до системи) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, через Кабінет електронних сервісів.
Тобто, якщо втрачено оригінал документа, що встановлював право власності на будинок, квартиру чи іншу нерухомість, варто в першу чергу звернутися до нотаріуса, який посвідчував такий документ, або до органу місцевого самоврядування, який такий документ видавав, із заявою про видачу його дубліката.
Функцію з видачі дублікатів свідоцтв про право власності взамін загублених або пошкоджених реалізують центри надання адміністративних послуг. Послуга є безкоштовною. Для отримання дублікату свідоцтва про приватизацію в ЦНАП необхідно надати:
• заяву зі згодою всіх повнолітніх співвласників житла, які брали участь в приватизації (заповнюється в присутності адміністратора);
• копії паспортів або свідоцтв про народження для осіб, що не досягли 16-річного віку, які є співвласниками житла та оригінали документів для посвідчення;
• документ з поліції про те, що оригінал свідоцтва про право власності на житло був викрадений або втрачений;
• оголошення про втрату свідоцтва в друкованих засобах масової інформації.
Далі розберемо ситуацію, коли треба відновити правовстановлюючий документ, виданий до 1 січня 2013 року.
Абзацом першим пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).
У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.
Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.
Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться державним реєстратором протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково.
Як відновити правовстановлюючий документ, виданий після 1 січня 2013 року.
Якщо ж власник загубив, втратив правовстановлюючий документ, виданий після 1 січня 2013 року, то дані про державну реєстрацію відповідних прав, враховуючи й відомості про підстави виникнення прав, вже є у Державному реєстрі. Спираючись на відомості, що занотовані у Державному реєстрі прав, особа здатна за законом вчиняти дії, результатом яких є набуття права власності на нерухомість, зміна або припинення таких прав.
Пункт 1 глави 2 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначає, що правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється. Якщо ж право власності на нерухомість зареєстроване записом у Державному реєстрі прав – підтверджуючі документи не потрібні. Це встановлено пунктом 3 глави 7 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який передбачає, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов’язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об’єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Відновлення правовстановлюючого документу в судовому порядку
В разі відсутності можливості отримати дублікат втрачених, пошкоджених чи зіпсованих документів через нотаріуса, ЦНАП, БТІ чи інших осіб, то питання може вирішитись в судовому порядку.
В залежності від того, з якої причини відсутні правоустановчі документи, визначається майбутній алгоритм дій в судовому порядку. Зокрема, заявами, що подаються до суду можуть бути: заяви про визнання права власності на майно, заяви про встановлення юридичного факту, заяви про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно. Так, наприклад, якщо правовстановлюючі документи на спадкове майно зберігаються у одного зі спадкоємців, який зумисно не надає їх нотаріусу, то вказане є підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно у вказаного спадкоємця. Після задоволення такого позову та витребування правовстановлюючих документів , оформлення права на спадкове майно здійснюється в нотаріальному порядку шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом. Якщо, наприклад, для прийняття спадщини відсутні будь які документи про право власності, то питання вирішується шляхом подачі заяви про визнання права власності на спадкове майно. Якщо особа втратила документи або вони були знищені внаслідок воєнних дій, то питання може бути вирішене до суду шляхом встановлення юридичного факту права власності або про визнання права власності на нерухомий об’єкт.
Зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо попередньо вже було рішення суду про право власності на нерухомий об’єкт і було втрачене або знищене рішення суду, то необхідно звернутися до суду першої інстанції, де розглядалась відповідна справа, з заявою про видачу повторно рішення суду.
Окремо розглянемо питання щодо звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на об’єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту.
Згідно частини 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
Метою є усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.
Відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв’язку з відсутністю у нього відповідного документа.
За загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.
Специфічним питанням є відновлення правовстановлюючого документа про власність на землю, коли втрачено (знищено) державний акт.
Нагадаємо, що з початку 2013 року видача Державних актів на право власності на землю не здійснюється, а право власності на земельні ділянки реєструються у новоствореному Реєстрі прав на нерухоме майно. На зміну Державним актам з 01 січня 2013 року видавалися Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витяги з Державного реєстру прав. А з 01 січня 2016 фактично підтвердженням реєстрації прав власності на земельну ділянку є електронна форма.
Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного Державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою подаються:
1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого Державного акта;
2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації за місцем розташування земельної ділянки, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).
Таким чином, за результатами розгляду поданих документів реєстратор проводить державну реєстрацію права власності, підтвердженням якого є електронна форма та, за бажанням власника, паперова форма без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.
А тому, у зв’язку із зазначеними змінами – ліквідацією Держземагентства та створенням Державного земельного кадастру – чинним законодавством не передбачено отримання дубліката державного акта на право власності в разі його втрати або зіпсування.
Якщо було втрачено державний акт, для підтвердження свого права власності на земельну ділянку слід звертатись у центр надання адміністративних послуг для державної реєстрації права власності у зв’язку з втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку.
Якщо в заявника буде копія втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, подається також відповідна копія. Якщо копія відсутня, то слід звернутися до управління Держгеокадастру для отримання з архіву копії держакта.
Якщо державний акт на право власності наявний, але в ньому відсутній кадастровий номер земельної ділянки, у такому разі власникам земельних ділянок необхідно вчинити дії щодо присвоєння кадастрового номера та реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Для присвоєння кадастрового номера необхідно спочатку звернутись до землевпорядної організації та виготовити технічну документацію на земельну ділянку, а потім звернутися до територіального управління Держгеокадастру.
Також , як було зазначено вище, заявник подає оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації за місцем розташування земельної ділянки, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).
Державна реєстрація прав у зазначеному випадку проводиться винятково за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі, з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа .
За наслідком реєстрації видається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який підтверджуватиме факт належності земельної ділянки.
Якщо особа зареєструвала право власності у «новому реєстрі» та отримала витяг, то в подальшому, якщо вона втратить держакт, їй не потрібно отримувати інші документи замість нього, оскільки її право власності вже підтверджується витягом і відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Що стосується права власності на майновий пай.
Взагалі, майновий пай підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай, яке видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До цього списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.
Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування, інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена підприємства. При цьому всі подані документи формуються в окрему справу щодо кожного підприємства.Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності.
При виділенні майна в натурі конкретному власнику колективне сільськогосподарське підприємство робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.
Проведення державної реєстрації права власності у зв’язку із виділенням нерухомого майна в натурі є обов’язковим.
Згідно з пунктом 51 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р. “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” для державної реєстрації права власності у зв”язку із виділенням нерухомого майна в натурі власниками майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:
Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно.
У випадку втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.
Окремим питання є відновлення втраченого(знищеного) чи викраденого Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чи технічного паспорта на ТЗ.
Наголошуємо, воно підлягає обов’язковому відновленню!
Громадянам, які втратили свій документ, варто зробити перереєстрацію транспортного засобу. Для цього потрібно звернутись до зручного сервісного центру МВС. Власник автівки приносить з собою необхідні документи аби надати їх адміністратору.
Зауважимо, якщо маєте «Дію» – можете показати електронні відповідники ваших документів. Обовʼязковий перелік:
Нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу власник авто отримує в день звернення до сервісного центру МВС. Вартість послуги складає орієнтовно 605 грн – сюди входить ціна самої послуги та бланку свідоцтва.
Нагадаємо, що експертне дослідження не є обов’язковим. Воно проводиться виключно за бажанням.
Аби перереєструвати транспортний засіб, спочатку громадянам необхідно отримати талон попереднього запису на послугу. Для цього потрібно скористатись функціоналом е-запис. Також талон доступний в терміналі, який розташований у приміщенні сервісного центру МВС.
Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС у Facebook та Instagram. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію знаходьте на сайті за посиланням: https://hsc.gov.ua/2023/09/22/vtratili-svidotstvo-pro-reyestratsiyu-transportnogo-zasobu-zvernitsya-do-servisnogo-tsentru-mvs/
ПУБЛІКАЦІЇ ПІДГОТОВЛЕНІ ЗА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. ЇЇ ЗМІСТ Є
ВИКЛЮЧНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЛОПІЛЬЩИНИ» І «ПЕРЕМОГИ» І НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДОБРАЖАЄ ПОЗИЦІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍
Тексту забагато, але пізнавально, особливо у нас на прикордонні