Він єдиний в області тренер, стаж якого становить понад 50 років. Його називають сумським БОБРОВИМ, бо займався хокеєм і футболом, як гравець і тренер. «Школу Бермудеса» пройшли десятки юнаків, які успішно «засвітилися» у великому футболі, а дехто з них став працювати тренерами. 8 сiчня ветеран сумського футболу відзначає свій уже 72-й День народження.

СВОГО часу Валерію Луїсовичу закидали, мовляв, який з нього футбольний тренер, якщо багато років займався хокемі чому він навчить.? Але ті знавці, мабуть, не знали, що він закінчив Вищу школу тренерів з футболу при Київському інституті фізкультури.
У дитинстві він, як більшість юнаків «вчилися на футболіста» у групі підготовки при сумській команді майстрів «Спартак» і кожен з них хотів бути схожим на того чи іншого гравця. Пограти у великому футболі Валерію не вдалося. Після армії кілька років виступав за аматорський «Фрунзенець», був неодноразовим призером і володарем Кубка області.

Але склалися так обставини,що п коли рийшовши працювати в ДЮСШ СК «Фрунзенець», вільної ставки тренера з футболу не було, а відкривалося відділення хокею. Довелося тренувати хокейну команду. Але це не було новиною для молодого спеціаліста. Адже свого часу захищав ворота заводської команди «Фрунзенець», яка два сезони поспіль виступала у класі «Б» чемпіонату СРСР наприкінці 60-х років минулого століття.
20 років тренував хокейні команди, які не без успіху виступали на багатьох змаганнях, гідно конкуруючи із суперниками. Але футбол взяв гору.

До речі, два роки тому на 70-річний ювілей Валерія Луїсовича ветерани хокею влаштували товариську зустріч, яка завершилася бойовою нічиєю -7:7. А місце у воротах зайняв ювіляр (на фото).
Першою футбольною командою, з якою став працювати Валерій, був краснопільський «Явір».

А коли у 1991 році до Сум повернувся великий футбол і «Автомобіліст» очолив Михайло Фоменко, а правою його рукою був Валерій БЕРМУДЕС. Тренерська доля поєднала цей дует на багато років. Разом вони працювали у вищолігових харківському «Металісті» і сімферопольській «Таврії». Уроки Фоменка затим допомогли Валерію Луїсовичу, коли він очолював «Явір-Суми», «Фрунзенець-Лігу-99», «Спартак-Горобину», ФК «Суми», запорізький «Віктор» і свердловський «Шахтар». А коли в Сумах відкрився ФЦ «Барса», досвідченого тренера запросили працювати з дітьми, згодом перейшов до ОЛСП «Барса», де вже більше 10 років допомагає юнакам опановувати ази футболу.
Багато футболістів вдячні Валерію Луїсовичу за життєві і футбольні уроки. У тренера Бермудеса вчилися, зокрема Олег ГУСЄВ, Антон ШИНДЕР, син Дмитро, Сергій БІЛОЗОР та інші, хто пограв у командах різних рівнів
За прикладом батька серйозно займалися спортом і його діти. Донька Діана – майстер спорту з настільного тенісу. Наразі працює зав кафедри Інституту фізкультури Сумського педуніверситету. Син Дмитро – майстер спорту України міжнародного класу з футболу. Виступав за молодіжну збірну України, у складі студентської комани став срібним призером Всесвітньої Універсіади. Пішов стежкою батька. Працюють разом на «Барсі».
Своїм досягненням і здобуткам Валерій Луїсович завдячую своїй дружині Валентині, яка забезпечувала чоловікові надійний тил.
Цікаву думку висловив ветеран сумського футболу Віктор, екс-гравець сумської команди майстрів Данилович БОНДАР:
– Тривалий час на матчі сумської команди я взагалі не ходив, не тягнуло. Захопила мене команда, з якою працював Валерій БЕРМУДЕС. Добротний колектив він створив, основу якого складали вихованці сумського футболу. Був свій малюнок гри, хлопці грали з думкою, а не біжи – бий. Ще раз скажу: треба, щоб з командою працював свій тренер, який добре знає ситуацію з розвитком футболу і підготовкою кадрів. Є здібні юнаки на «Барсі», в КДЮСШ «Суми». А буде своя основа – будуть і результати і підтримка трибун. А що ходити на футбол, коли сидить сотня-друга вболівальників, як це було у Сумах останнім часом? А будуть такі гравці, як, приміром, Дмитро БЕРМУДЕС, то і будемо мати КО-МАН-ДУ. У неї славна історія, тож Бог велів її мати.
Г.Рева
ЩЕ ПО ТЕМІ:
Вітаю!