Новини Краснопільщини

12.08.2024

1101

Молодь

13-РІЧНА ПОЕТЕСА З УГРОЇД: ГОЛОС ВІЙНИ І МРІЇ ПРО МИР

Талановита тринадцятирічна дівчинка з Угроїд Тетяна Рева народилась в звичайній сім’ї, в якій панує любов та повага.

Тиха, спокійна, добра дівчинка, в ранньому дитинстві любила рибалити з татом, в садочку розповідала найдовші вірші. Її вміння творити красу з бісеру вражає. Малювання різними техніками – зачаровує!

Початкову школу закінчила в Угроїдському ліцеї відмінно. Потім батьки вирішили переїхати до міста
Суми. У Сумській школі Тетяна стала лідером серед однолітків, її полюбили вчителі, бо вона з задоволенням їм допомагає і проявляє організаторські здібності, а ще за простоту та старанність. Олімпіади та онлайн-конкурси стали для Тані звичним ділом.

Улюбленим уроком є французька мова. Вона продовжує бути абсолютною відмінницею і з року в рік заслужено отримує грамоти та нагороди!

Улюбленим місцем проживання є рідне селище Угроїди, яке зараз потерпає від постійних ворожих обстрілів і це безумовно впливає на стан душі дівчинки, яка свої емоції виливає в вірші.

Тетянка любить малювати. Кольорові олівці є її найкращими друзями. Вона могла годинами сидіти застолом і творити цілі світи на білому аркуші. Але все змінилося, коли в її спокійне життя ввірвалася війна. Сирени, вибухи, темрява – все це стало частиною її нового життя.
Вдуматись тільки, вона ще така юна, а зміст її віршів такий глибокий… Аналізуючи текст розумієш,
що дитина емоційно переживає за військових та прагне перемоги.

Тетянка є щирим патріотом, такі талановиті люди мають будувати майбутнє України!
Дякуємо батькам за виховання та бажаємо світлого майбутнього донечці, пишаємось разом з вами!
Успіхів і Перемоги!

ЗРУЙНОВАНЕ ДИТИНСТВО
Ось і настав цей день…
Цей день, коли упало все додолу!
Опустились руки, упали мрії…
Перевернулось все життя.
Всі спогади, моє дитинство,
Усе розвіялось в один момент.
Хати розвалені,
сільський будинок – просто вщент!
Опустились руки, упали мрії…
Перевернулось все життя!
Питаю в себе, питаю в Бога…
Коли вже скінчиться війна…!?
Матуся приголубила до серця,
сказала, тихо: «Доню…
ще трішки потерпи…
Вже скоро перемога наша!
Розквітнемо і ми…»

МІЙ ЛЮБИЙ ВОЇНЕ
Ну як ти там ?
Ти все ще борешся за нас?
Не спиш ночами через нас…
Напевно, страшно там тобі…
Я знаю, важко …
І вдома вже родина зачекалась…
Напевно, вже вона злякалась,
Бо бій великий йде, де ти.
Та витримаєш біль цей ти
Я знаю це… Ти сильний!
Ти знай, вже скоро перемога наша
Вже зовсім скоро згине підла Rusha!
Ти хочеш додому,
ти плачеш та сумуєш…
Я знаю… Тримаєш біль ти на душі…
Вже важко навіть дихати тобі!
Та все скінчиться, ти повір мені!
Під обстрілами також ми…
Не страшно! Переживемо і ці дні!
Ти бігаєш, кричиш,
та не від радості, як ми
А від жахливих обстрілів,
поки… Ми живемо…
і це все завдяки тобі
Ти знав би,
як ми хочемо віддячити тобі!
За те, що спимо ми вночі.
Поки болить тобі там у душі….
Я знаю, ти повернешся додому
До рідного та теплого порогу.
Будеш кричати перемога!
Ще не дійшовши до порога….

ПОТЯГИ ВІДВАГИ
Ти ходиш на концерти…
Малюєш ти мольберти…
Ти граєш, ти співаєш
Ти бігаєш, тікаєш
А десь там далі, в Азовсталі
Нема пісень, нема розваги
Де їздять потяги відваги
Є тільки біль, увага та наснага…
Ти граєшся у хованки
під музику чудову,
Малюєш ти портрети кольорові
А десь там далі,
де звук сирен не випадкові,
Де хочеться кричати літакові,
Що вже будинки стали одноповерхові.
Там діти вже не кольорові…
Там діти також разом граються
Та не у квітах там вони ховаються
І навіть не в малині та калині
Які ось-ось збирають господині…
А в темних та старих підвалах
Де так погано дихається,
сирістю і гаром….

Ще по темі: